Шановні відвідувачі,

У новій Україні, в Україні без Януковича, в Україні без корупції, громадяни повинні мати можливість захистити свої права чесним, демократичним і виключно правовим шляхом. Відтак, головна ідея створення цього сайту — об’єднати зусилля громадянського суспільства для того, щоб довести, що в новій Україні справедливість визначатиметься нормами закону, а не валізами грошей.

Декілька років тому, в результаті неймовірної по своїй цинічності юридичної афери, у мене відібрали мою законну власність. Знаючи, хто за цим стоїть і на кого ці шахраї спиралися за попередньої влади, тоді я навіть думати не могла про те, що у мене був бодай якийсь шанс відстояти справедливість. Тому що при тій владі справедливість була знищена корупцією і хабарництвом.

Не дивно, що всі суди, які я ініціювала починаючи з 2010 року, я програла, оскільки в кожному випадку рішення суддів було результатом не правової оцінки ситуації, а корупції з боку високопосадовців і банального підкупу суддів.

Як українка, я вірю, що ми переможемо корупцію, що в майбутньому правосуддя і законність будуть на першому місці. Наші суди стануть нарешті незалежними від політичних еліт.

Я впевнена, що кожен українець зможе захищати права так, як це відбувається в цивілізованих європейських країнах.

Моя ситуація — звичайна історія рейдерства, з якою за попередньої влади зіштовхувались безліч українських бізнесменів. У 2000 році я, мій чоловік Бабушкін Сергій В’ячеславович і близький друг нашої сім’ї, громадянин Російської Федерації Бобнєв Ігор Юрійович, створили ТОВ «Ліра 2000». Ми вклали гроші пропорційно нашим часткам і побудували сучасний офісний будинок поруч з київським Палацом дітей та юнацтва на Дніпровському узвозі.

А в 2009 році, використовуючи шахрайські схеми і рейдерські методи, користуючись прикриттям високопосадовців, Ігор Бобнєв незаконно заволодів моєю часткою в цьому бізнесі. Ця людина, яка жартома називала мого чоловіка «татом», яка регулярно була присутня на наших сімейних святкуваннях, якій ми довіряли, як самим собі, фактично сфальсифікувала за моєю спиною документи (є відповідний висновок офіційної експертизи) і виключила мене зі складу учасників компанії. Іншими словами, мене обдурив і, по суті, зрадив, близький друг, який неодноразово присягався мені і моїй родині у вірності і відданості.

Особливого ​​цинізму цій історії додає той факт, що для своєї шахрайської «операції» Бобнєв вибрав найбільш підлий момент, коли мій шлюб з Сергієм Бабушкіним щойно розпався і я була в найбільш уразливому стані.

Мені не відомо, яким чином Бобнєв буквально витягнув з мого колишнього чоловіка підпис на документах про виключення мене зі складу засновників «Ліри». Але, домігшись цього, Бобнєв не зупинився. Наступним його кроком було позбавлення частини частки в статутному фонді самого Сергія Бабушкіна. Зроблено це було відомим способом, який використовують рейдери: шляхом розмивання часток у статутному фонді.

Весь жах полягає ще в тому, що Сергій в цей момент перебував у лікарні з онкологічним діагнозом. Таким чином, людина, яка вважалася другом сім’ї і партнером у бізнесі, заволоділа контрольним пакетом, отримавши, таким чином, одноосібний контроль в управлінні бізнесом. Це був підступний, аморальний вчинок мародера.

З 2010 по 2013 рік я намагалася відстояти свої права в судах, але нічого не досягла, оскільки всі рішення приймалися з подачі проплачених чиновників.

Зрозуміло, що, починаючи з 2009 року і по сьогоднішній день, я не отримувала жодних дивідендів і виплат від діяльності Товариства. Весь цей час прибуток від проекту отримував наш так званий «друг сім’ї» Ігор Бобнєв. Частину отриманих грошей він, найімовірніше, використав для хабарів чиновникам і суддям.

Зараз, у зв’язку з позитивними змінами в Україні, у мене знову з’явилася надія на те, що я зможу відновити справедливість. Однак, в останні кілька місяців почали відбуватися події, які, м’яко кажучи, мене шокують і насторожують. Починаючи з червня, органи прокуратури Києва відкрили 4 кримінальні справи, очевидна мета яких — узаконити шахрайські схеми Бобнєва і не дати мені можливості відстояти свої права.

На Ігоря Бобнєва, слід зазначити, теж відкриті 4 справи, але їх ніхто не поспішає розслідувати. Його, на відміну від мене, не тягають регулярно на допити, а навпаки, він продовжує безпроблемно насолоджуватися гарним життям і займатися шахрайством.

Щодо цього я хочу звернутися безпосередньо до Генерального Прокурора України Віталія Григоровича Яреми — не дозвольте повернення українського правосуддя до колишнього правового свавілля, яке, як ми всі сподівалися, відійшло у минуле разом з режимом Януковича. Інакше вийде, що все, що сталося в країні за останні 9 місяців, було марним. І що нинішня нова влада нічим не краща за своїх попередників. Цього не можна допустити, і я прошу Вас особисто розібратися з пережитками старого режиму в підконтрольній Вам структурі і навести там порядок.

Хочу окремо звернутися до представників преси з проханням відстежувати і висвітлювати мою справу, бо відкритість і публічність — це єдиний спосіб змусити владу не відмовчуватися і діяти в рамках закону. Зі свого боку — гарантую журналістам відкритість і доступ до об’єктивної інформації по моїй ситуації.

На завершення, хочу закликати всіх український власників та підприємців, які опинились в ситуації подібній до моєї: приєднуйтесь до моєї ініціативи і давайте разом створимо коаліцію по захисту наших прав і почнемо жити за правилами нормального цивілізованого суспільства.

З повагою,
Ольга Солоневич